тип: ресторан середземноморської кухні
місце: Київ, Україна
площа: 238 м2
статус: завершено (2022)
команда: Олег Волосовський, Алісія Чудінова, Денис Чудінов, Юлія Клименко, Слава Квітка
фото: Сергій Полюшко
Ресторан розташований в одному із центральних районів Києва серед бурхливих транспортних шляхів.
Головна ідея — створити атмосферу середземноморського містечка. Вирвати відвідувача з бурхливого життя міста на неспішний візит, занурившись у атмосферу невеличкого порту, з можливістю пірнути у морську глибину. Тут можна зігрітися у теплій компанії близьких друзів, розділити смачну вечерю, насичитися блакиттю хвиль і винирнути оновленим в очікуванні наступного візиту в порт.
Складне за формою приміщення ресторану одразу підказало мотив майбутнього дизайну — дві зали, як бухти портового міста, перетікають одна в одну. Вони об’єднані рибним базаром зі свіжим виловом просто під вітрилом рибалок, і завершені літньою терасою — виходом із порту до міста. І немає нічого кращого у традиціях середземномор’я, ніж поєднання свіжої риби з сімейною виноробнею.
Інтер’єр просочений глибокою морською блакиттю з яскравими білосніжними акцентами: вітрилами та скатертинами. Окрім цього, атмосферу порту створюють безліч деталей.
Світильники медузи неспішно витають над баром на тлі борту іржавого судна, в очікуванні гостей.
Стіна з зображенням страшного володаря морів, кита з «Історії тварин» Конрада фон Геснера. Його приборкали для охорони вишуканих скарбів нашого ресторану — колекції пляшок добірного вина, яке за легендою створюється на сусідніх пагорбах.
На стелі, об’єднуючи обидва зали, плавними вигинами коливаються морські хвилі, грають промінчиками теплого, наче сонячного світла від множини лампочок, закручуються у вир, затягуючи відвідувача оглянути весь простір, дослідити обидва зали.
Колони-троси – дбайливо штабельовані снасті, без яких життя порту не можливе, привертають увагу майстерністю свого виконання.
Комунальний стіл, що лежить на кораловому рифі – для великої команди, яка прийшла до містечка голосно відсвяткувати вдалу подорож. За їхніми спинами – винна шафа з мерехтливою поверхнею сітчастих фасадів.
Створили затишний куточок для сім’ї, яка хоче усамітнитися в компанії золотих рибок, побажати бажання та насолодитися увечері – візуальне та смакове.
Деталі інтер’єру навіть цікавому відвідувачеві розкриваються не відразу, а незмірна глибина смаків кличе повернутися знову і знову.