Про проєкт
«Остання Барикада» — це концептуальний простір, що поєднує і певний гастрономічний задум, і арт-майданчик, і музей українських революцій. Інтер’єр сповнений символів та знаків. Від «залізної завіси» и бетонних блоків до величезних «вишитих» на металевій сітці маків – кожен елемент відносить нас до певного епізоду української історії. Простір трансформується в залежності від формату події й щоразу по-різному організований для літературного вечору, музичного перформансу, лекції-презентації або, врешті-решт, гастрономічної вечері.
Інтер'єр
Для втілення такого задуму довелося зробити чимало інженерно-технічних новоутворень. Зокрема, спроєктувати ліфт — тільки через нього і можна потрапити до ОБ. Далі — вписали частину Лядських воріт у дизайн однієї зали — колона замурована в скляний саркофаг, можна побачити залишки старої кладки.
Дизайнерські задуми реалізовані в кількох основних матеріалах – металі, дереві й бетоні. Кожен із них — це кров і душа, символ революцій і уособлює в собі глибокий зміст.
Перша барикада при вході, виголосив пароль — маєш дозвіл на прохід й опиняєшся в коридорі. Він крізь декорований руками із підсвіткою — на металевих барикадах. Але тільки одна з них — той самий провідник, натиснувши на який можна потрапити в основне приміщення. Стіна з величезними маками, що «вишиті» по металевий сітці українськими майстринями. Є стіна-прапор, де можна демонструвати тематичні виставки. Стіна з бруківкою і відбитками рук — на згадку від тих, хто відвойовував нашу гідність.
Два нестандартні бари, один з яких розділений сценою для виступів і концертів, а другий – із «секретом», який пересувається з однієї зали в іншу – теж потребував кропіткої роботи.
Різнорівневий простір розподілений бетонними колонами, металевими бочками, які також є атрибутами революційного життя. В основній залі є вагончики-купе – варіант приватної зони для спілкування невеликими компаніями.
Та попри дизайнерську метафору найголовніше те, що українська історія, закарбована в дизайні, і виконана цілком українськими виробниками – оздоблення, меблі й деталі, навіть руки майстрів, що реалізовували задум – наші, рідні, українські.
