OʼBABES

Локація: Одеса, Україна
Функція: ресторан
Статус: реалізовано (2026)
Команда: Олег Волосовський, Віра Зінченко, Ян Зганич, Людмила Косік
Фотограф: Віра Зінченко
Дізнатись ще більше

Про проєкт

Текст: Віра Зінченко. Інтер’єр, що вийшов з картини українського художника Дмитра Крутоуса — французький за настроєм, одеський за характером і театральний за способом існування.

Образ відчувається з першого погляду: море, ретро купальники, ігриста атмосфера літнього відпочинку.

Зображення зібрало часову неоднорідність — фантазію, курортну історію, де різні епохи зібралися разом, із шампанським, морем та одеським гумором.

План

Інтерʼєр

В основу інтер’єру заклали принцип класичної сценографії, коли декорація визначає атмосферу, рух і розвиток дій, формуючи тло для вистави. Молода жінка з келихом ігристого на водному велосипеді з опудалом у смокінгу, завитому ліанами — картина стає сценарієм, а інтер’єр — його продовженням.

Змішали дизайн коктейль: ігристий настрій, яскраві кольори, французький смак з іронією Одеси. Утворили уявний час, в якому співіснують різні епохи зі своїми архітектурними елементами і матеріалами.

Кольорова гама побудована на контрасті глибокого блакитного та червоно-оранжевого. Дерев’яні панелі додають затишку, а конструкції павільйону — відтінку золотистого шампанського — делікатного блиску. Мармурові стільниці перегукуються площинами з декоративними вставками на підлозі.

Еклектичне та багатонаціональне місто поклало початок розвитку історії — французька естетика зустрілася з одеською посмішкою і почалося створення O’Babes.

Заклад розташований в історичному центрі Одеси, біля оперного театру на розі Дерибасівської та Ришельєвської у будинку 19 століття. Колись тут був магазин фотокамер Pate. Ця історична деталь підказала можливість змонтувати епохи з архітектурними елементами, ретро-образи з сучасним розумінням естетики.

Щоб зберегти візуальну цілісність простору і підтримати відчуття французького салону, бар перетворили на низький буфет. Він став центральною робочою зоною залу та водночас зберіг візуальний контакт між відвідувачами.

Класичний простір вимагає симетрії, тож вхід облаштували по центру. Складності приміщенню додали три конструктивні пілони, що значно виступають у зал.

Щоб вибудувати симетричну композицію, створили четвертий функціональний пілон, який поєднав гардероб і сервант. Існуючі пілони взяли в конструктивні обойми, заповнили дзеркалами, що створили просторову легкість та декоративність. Виникла постійна гра зображень, ракурсів і масштабів. Дзеркала множать простір, створюють нові перспективи, розмивають його межі. Відвідувач щоразу відкриває новий ракурс, а інтер’єр здається більшим, глибшим і непередбачуваним.

Композиційний центр – легкий павільйон, відсилання до відкритих французьких салонів, організованих навколо центрального архітектурного об’єкта. Він тримає головну вісь від входу до буфету й формує відчуття простору в просторі. З двох боків розташовані зони посадки з картиною та панно, а також функціональна стіна з прихованими проходами до санвузла і кухні та буфетом між ними.

Водний велосипед вийшов з картини в інтер’єр оранжевими диванами.

Героїня Дмитра Крутоуса стала мотивом, що перетворився на хор  персонажів простору — трійцю подруг. Вони п’ють ігристе, відпочивають на морі та заграють з відвідувачами. Художні панно продовжують колористичну концепцію інтер’єру і створюють поліфонічний супровід до головної теми картини.

Одеський час завжди був поза календарем. Еклектика тут — не стилістичний прийом, а соціальний феномен.

Театральність і кінематографічність зібрали стилістичні цитати, зформували архітектурний образ O’Babes — одеського бістро, у якому французький культурний слід є одним із головних інгредієнтів.

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
Pinterest

Залишіть свої контакти

Форма зворотнього зв’язку